Яких лишень несподіванок і сюрпризів не підкладає природа! Потрібно бути тільки більш уважним, щоб це побачити, і більш чуйним, щоб не зашкодити.

Ось, приміром, у саду п. Віктора (про цей сад ми вже писали на нашій сторінці) на веранді, в куточку під дахом, на відстані простертої руки звели гніздо, висиділи і вигодували пташенят пара дроздів.

Ще дивнішою видається історія з синичками в саду п. Романа. Щороку ці симпатичні пташки висиджують діток у... трубі гойдалки. Щоб годувати пташенят, вони змушені пролазити до гнізда крізь малесенький отвір. Це не так легко, і їм не кожного разу вдається пролізти. Тоді доводиться самим ковтати корм і летіти по новий. Спроба повторюється. Кожна третя-четверта буває успішною. Але ж синички- батьки з кожним днем стають все грубшими. До речі, вилізти з труби теж важко. За цими кумедними вправами можна спостерігати безконечно.

В саду, вірніше, на «птахофермі» о. Богдана – цілком прогнозована подія: свійська качка висиджує каченят. Скільки терпіння! Не має, бідна, права й часу поїсти-попити, одна турбота – нащадки! Ще й мусить вчасно повертати яєчка, щоб рівномірно прогрівались. Але найцікавіше почнеться тоді, коли каченята вилупляться: годувати, оберігати в негоду і від небезпеки. Постійна напруга та зосередженість. Нема часу на себе...

І назва цьому – Материнство!